Прийом біженців з України в чеські вузи: поради

Днями Daniel Soukup, колишній продекан факультету філософії Карлового університету, поширив пост у Facebook, який може допомогти майбутнім і сьогоднішнім студентам та студенткам з України. Ми вирішили його перекласти. Оригінальну версію можна знайти за посиланням: ( https://m.facebook.com/daniel.soukup/posts/3344560855765748 )

Подруга, яка допомагає одній українській родині, звернулася до мене за допомогою щодо вступу українців в чеські виші. Я повторю свою відповідь на це звернення, раптом це буде комусь корисно. (Пишу неофіційно від свого імені, виходячи зі свого власного досвіду в цій сфері).

Українці можуть подати заявку на участь:

1) в додаткових вступних екзаменах для всіх абітурієнтів (якщо вуз проводить додатковий набір);

2) в спеціальних «вступних іспитах для українців» – створених виключно для біженців з України.

Друга можливість з’явилася завдяки прийняттю закону Lex Ukraine (а саме § 8 Закону 67/2022 Зб. — «спеціальні правила для вузів»).

Відповідно до цього закону вузи можуть:

1. проводити спеціальні «вступні іспити для українців» (наприклад, на деякі спеціальності);
2. встановити для таких абітурієнтів спеціальні умови прийому;
3. якщо абітуріент з України не має при собі документа про свою попередню освіту, тоді вуз прийме заяву абітуріента про те, що такий документ існує, але за відомими причинами не може бути представлений;
4. не брати з абітурієнтів адміністративні внески на вступні екзамени. Також відмінили вимогу до вузу опубліковувати умови прийому не пізніше, ніж за чотири місяці до іспиту (щоб встигнути прийняти студентів і студенток до початку навчального року).

Пункти 1) -3) – це кардинальні зміни правил прийому, які заслуговують поваги. Це правильна реакція на безпрецедентну ситуацію і дійсно може допомогти багатьом людям, які рятуються від путінських злочинів, а також повпливати на майбутнє Чехії та України. Вигідно це і самим вузам – вони можуть без перешкод приймати топових абітурієнтів, а також заповнити студентами різні напрямки (а їх чимало), де абітурієнтів менше, чим хотілося б.

Що б я порадив тим українцям , які зацікавлені в поступленні до університету (і тим, хто їм допомагає):

1) інтенсивно вивчати чеську мову (курс чеської мови для студентів та волонтерів з України https://ujop.cuni.cz/en/course/czech-language-courses-for-ukrainian-freemovers-and-students-of-charles-university);

2) знайти (наприклад, на vysokeskoly.cz) університети, факультети чи навчальні програми, які вас цікавлять; моніторити, чи вже є інформація про звичайний додатковий прийом або про спеціальний прийом для українців;

а якщо ні – тоді запитати чи факультет планує щось схоже.

Коментарі щодо останнього пункту:

1. Умови вступу визначаються університом або навіть факультетом самостійно та незалежно, тому вони можуть бути зовсім різними. Десь вас приймуть виключно за результами вступних іспитів, а десь і без них.

Якщо ви надішлете на невеликий факультет запитання: «Я біженець з України, чи можу я дізнатися у вас про те й те?» швидше за все вам відпишуть : “Лавайте це обговоримо”. Lex Ukraine дозволяє встановлювати умови прийому навіть на «індивідуальній» основі.

Якщо ви надішлете це питання більшому факультету, швидше за все вам відпишуть: “Зараз ми розробляємо умови прийому, повідомимо про них в період …..”. В такому випадку я рекомендую дочекатися офіційної публікації (на великому факультеті багато роботи пов’язаної з цим), а конкретні запитання щодо індивідуальної програми навчання задавати вже після.

2) Попередній пункт (1) також відноситься до визнання результатів попередньої освіти, до прямої можливості вступити на вищий курс. Навіть в звичайних умовах кожен університет або факультет регулює це по-своєму; і в сьогоднішній ситуації різні вузи і факультети, швидше за все, по-різному будуть підходити до того, що багато біженців, звичайно, не мають при собі відповідних документів.

3) Щодо «інтенсивно вчити чеську» (тут я Америки не відкрию). В чеських вузах акредитовано всього декілька програм на російській, німецькій, французькій але українською жодного. Правда англійською їх цілком достатньо, однак, це, як правило, платні програми (можливо, це буде вирішуватися різними пільгами та стипендіями) але з іншого боку, ці програми не охоплюють всі області та спеціальності. Тому я рекомендую українцям, які не знають чеської мови, щоб вони звернули увагу також на акредитовані програми навчання на чеській мові.

Необхідний рівень знання чеської дуже варіює від програми до програми. З однієї сторони знаходяться ті, де чеську мову потрібно знати на рівні носія мови (богемістика, переклад чеської); з іншої сторони є факультети, де чеська мова функціонує лише як «робоча мова», і, можливо, більша частина навчальної літератури та більша частина викладання наявні іншими мовами.

Виші (і знову ж таки: це залежить від факультету, спеціальності) звикли до першокурсників, рідною мовою яких є українська чи російська, та до студентів які все ще перебувають у процесі вивчення чеської мови. У сьогоднішніх умовах вузи напевно будуть максимально терплячими щодо знань чеської українськими абітурієнтами. Думаю, ми можемо очікувати, що вузи знизять планку та/або заплющать очі на різні дрібниці на вступних іспитах, а також на початку навчання.

До вступних іспитів залишилося ще п’ять місяців (якщо будуть у вересні) і дев’ять місяців до кінця першого семестру — ще достатньо багато часу для того, щоб підтягнути чеську мову.